Наступна новина > < Попередня новина

ГОРОДНЯНСЬКІ ЛІСІВНИКИ СПРОСТОВУЮТЬ МІФ ПРО БЕЗКОНТРОЛЬНЕ ВИРУБУВАННЯ ЛІСОВИХ МАСИВІВ. ВОНИ НЕ ТІЛЬКИ БЕРЕЖУТЬ ЛІСОВУ СКАРБНИЦЮ, А Й З РОКУ В РІК ПРИМНОЖУЮТЬ ЇЇ БАГАТСТВО

В цьому ми переконались на власні очі, коли вирушили з командою ДП «Городнянське лісове господарство» у прес-тур городнянськими лісами в рамках акції «Створюємо ліси разом».
Директор лісгоспу Валентин Реуцький та головний лісничий Максим Левкович провели цікавий екскурс по підприємству. А послухати й подивитися тут дійсно було що. У структурі підприємства нині діють шість лісництв — Городнянське, Тупичівське, Моложавське, Невклянське, Рубізьке та Староруднянське. Окрім того, на нижньому складі тут здійснюють відвантаження та переробку деревини — займаються випуском пиломатеріалів. Підприємство на сьогодні забезпечує робочими місцями 280 чоловік. Середня зарплата склала в 2020 році 12 тисяч гривень, за три місяці 2021-го — 15 тисяч 800 гривень. Попит на продукцію є на внутрішньому, українському ринку, лише невеликий її відсоток постачається за кордон.
Міський голова Андрій Богдан, який брав участь у зустрічі з журналістами, додав, що ДП «Городнянське лісове господарство» є найбільшим платником податків в бюджет в Городнянської ОТГ — його щорічний внесок становить 8,2 мільйона гривень, тобто близько 9 відсотків доходів громади. Важко переоцінити й внесок лісівників в стабільне функціонування соціальної сфери громади — вони грейдують дороги до віддалених лісових сіл та хуторів, чистять сніг взимку, допомагають забезпечувати дровами на опалювальний сезон заклади бюджетної сфери.
У розмові, звичайно, не могли оминути й тему реформування лісового господарства, розпочатого Державним агентством лісових ресурсів України, в рамках якого на Чернігівщині, як і в усій Україні, планують скоротити кількість державних лісгоспів. Зокрема, Добрянський лісгосп планується приєднати до Городнянського. І хоча реорганізація ще не стартувала, в області вже почались акції протесту, спровокованими чутками — мовляв, люди ризикують залишитись без роботи, а громада — без бюджетоутворюючого підприємства.
Валентин Реуцький пояснив, що скільки залишиться лісгоспів і яким чином їх зменшуватимуть —це залежатиме від Постанови КабМіну. Однак він висловив впевненість, що укрупнення підприємства не призведе до скорочення робочих місць, адже лісове господарство має свою особливість, і керувати ходом усіх робіт на відстані, дистанційно буде неможливо— ліс треба контролювати й від пожеж, й від самовільних рубок тощо. Тому страхи щодо цього необгрунтовані. Підтримав його думку й Андрій Богдан:
—Абсурдно вважати, що після укрупнення всі податки, які сплачує нині Добрянський лісгосп, «перейдуть» в Городнянську громаду. Адже згідно діючого законодавства, плата за землю вноситься по місцю розташування ділянок. А прибутковий податок від доходів тих людей, які працюватимуть, наприклад, в Добрянці, Семенівці чи Новгород-Сіверському, залишатиметься в їхній же громаді.
Якось коментувати рішення щодо укрупнення лісгоспів лісівники поки не вважають можливим — мовляв, це урядова ініціатива, буде постанова КабМіну — будемо її виконувати. Але те, що на рівні держави треба вирішувати нагальні питання життєдіяльності лісгоспів, вважають необхідністю. Адже сьогодні їм доводиться 80 відсотків свого чистого прибутку сплачувати у вигляді податків. Таким чином вони втрачають можливість вкладувати кошти в технічне оснащення, розвиток підприємств.
ЛІС ПЛЕКАЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ РУКАМИ, А Й СЕРЦЕМ І ДУШЕЮ
Понад усе бентежить лісівників, що в суспільстві шириться міф про те, що ліси вирубуються безконтрольно й бездумно. Мовляв, наступним поколінням людства можуть в спадок залишитись самі пеньки. Городнянські лісівники переконливо доводять, що це не так.
—Жоден лісгосп не може вирубувати деревину на власний розсуд, — каже головний лісничий Максим Левкович. —Існує спеціальна розрахункова лісосіка. Раз на десять років в кожне лісове господарство приїжджають фахівці зі столичної лісовпорядної організації. Вони роблять розрахунки на десять років. Визначаючи для лісгоспів рубки головного користування й всі заходи, які нам необхідно впроваджувати в нашому господарстві. Чомусь люди вважають, що завдання лісівників — вирубувати та реалізувати деревину. Насправді це зовсім не так. І хай інша наша робота не настількии помітна пересічній людині, але вона дуже важлива й об’ємна. Всі рубки — як головного користування, так і санітарні, рубки догляду, вибіркові — це вже вершина айсбергу. А починається наша праця від збору насіння до вирощування саджанців, висаджування їх на плантації, копіткого догляду за рослинами, які того потребують не один десяток років. Наприклад, соснам, які можна вирубувати, повинно бути не менше 80 років.
Щоб наочно показати, як плекається та росте ліс, нам надали змогу побувати в лісництвах. Почалась екскурсія з Городнянського, де лісничим Олександр Ковтун.
Тут ми дізнались, що, по суті, ліс починається не з дерев, а з маленької зернини. Тож і праця лісівників починається зі збору насіння. У лісгоспі на сьогодні є 56 гектарів лісонасіннєвих ділянок— саме на них працівники лісової охорони й збирають насіння. Сьогоднішня потреба підприємства в ньому становить 900 кілограмів, з яких 60 кілограмів — це насіння хвойних порід. Для того, щоб отримати ці необхідні 60 кілограмів, треба зібрати шість тонн шишок, які потім відправляють в шишкосушарку. Коли воно вже висушене й висіяне, відбирається зразок, який відправляється в насіннєву станцію для визначення посівної якості. І тільки після отримання заключення насіннєвої станції формуються партії насіння для лісових розсадників, де насіння висівають у відкритий грунт. Наразі в лісгоспі функціонує один гектар посівного відділення лісових розсадників, на якому вирощується 1 мільйон 600 тисяч сіянців основних лісоутворюючих порід. У нинішньому році власна потреба становить 1 мільйон 200 тисяч, решта – реалізується сусіднім підприємствам, які мають дефіцит посадкового матеріалу.
Тут же, в Городнянському лісництві, ми побачили, яким чином здійснюється боротьба з лісовими пожежами. Ситуація відображається на моніторі комп’ютера, встановленого в конторі. Сюди сигнал подається з протипожежної вишки, обладнаної відеокамерами. Таких вишок у лісгоспі чотири. Вони охоплюють видимістю 90 відсотків лісового масиву. По сигналу бойової тривоги на місце пожежі готова миттєво вийти техніка. Лісгосп має свою пожежну станцію, а в кожному лісництві є пункти зосередження пожежного інвентаря. В його арсеналі — лопати, хлопавки, ранцові та моторизовані обприрскувачі, мотопомпи тощо. Є лісовий пожежний модуль, а всього в господарстві налічується сім пожежних автомобілів.
—Боротьба з паліями та підпалами — це для нас дуже актуальне й болюче питання, — каже Максим Левкович. — Бо лісова охорона може складати протокол за порушення правил пожежної безпеки в лісі, але насправді довести вину зловмисника буває дуже важко. Між тим пожежі завдають величезні збитки лісовому господарству.
КРАСУ ТВОРЯТЬ НЕ ТІЛЬКИ В ЛІСІ
Територія довкола приміщення контори городнянського лісництва вражає своєю доглянутістю й вишуканістю. Тут у справжньому раю серед трояндових клумб й акуратного газону розмістились чудернацькі фігури звірів, затишна бесідка, дерев’яний колодязь. А поруч, на вулиці — ігровий майданчик для дітей з гойдалками, пісочницею та казковим будиночком Баби-Яги. Поруч — рекреаційна зона з затишними стежинами, скамейками та плакатами з пізнавальною інформацією про ліс та його мешканців. Таки зон відпочинку лісгосп встановив кілька в місцях, де найбільше люблять відпочивати городнянці. Вони користуються великим попитом, адже облаштовані гарно та зручно, тут рука не піднімається залишати після себе сміття та гармидер. Валентин Реуцький сказав, що в планах — продовження такої роботи й надалі щодо осучаснення та облаштування подібних зон відпочинку, адже чим більше таких окультурених зон — тим менше пляшок та сміття в лісі.
Зачарував усіх нас декоративний розсадник, створений у 2015 році на території Городнянського лісництва. Для садоводів та озеленювачів тут справжнісінький рай —близько 40 видів різних рослин ростуть на плантації. Є тут різні види ялин, ялівцю, туї, самшиту, барбарису, катальпа, платон, форзиція, будлея, деція, магонія, півонія деревовидна, кипарисовик і багато інших декоративних рослин. Будь-хто може придбати саджанці за помірною ціною для озеленення подвір’їв, вулиць, міст.
—Свого часу ми купували насіння по всій Україні, —каже Максим Левкович. —Тепер маємо декоративний матеріал не тільки для власних потреб, а й для реалізації. Ціни — в рази нижчі ринкових. Вони коливаються від 48 до 360 гривень — в залежності від виду рослини.
БУДЕ ВИСАДЖЕНО 1 МІЛЬЙОН 200 ТИСЯЧ ДЕРЕВ НА ТЕРИТОРІЇ 200 ГЕКТАРІВ
Такий план мають цьогоріч городнянські лісівники. Втілити в життя його треба максимум за два з половиною тижні. Тож зараз у них дуже «гаряча» пора.
Посадковим матеріалом лісгосп забезпечує себе сам. Нині тут функціонує один гектар посівного відділення лісових розсадників, на якому вирощується 1 мільйон 600 тисяч сіянців основних лісоутворюючих порід. У нинішньому році потреба становить 1 мільйон 200 тисяч, решта – реалізується.
Яким чином вдається за такий короткий термін впоратися з посадковими роботами — нам показали в Моложавському та Невклянському лісництвах. В Моложавському лісництві біля контори ми також побачили плантацію новорічних ялинок. Тільки в минулому році лісгоспом було зрубано й реалізовано близько трьох тисяч новорічних дерев. Таких плантацій щороку створюється близько п’яти гектарів. Наразі в господарстві налічується 80 гектарів плантацій новорічних сосон і ялин.
Тут же, в Моложавському лісництві, нам показали, як механізованим способом готують грунт для посадки лісових культур та за допомогою техніки висаджують новий ліс.
Масивний трактор курсує по колишній вирубці, готуючи глибоченькі борозди. Слідом за ним рухається машина ЛМД-1, на якій, окрім водія, у своєрідній каретці їдуть два робітники, й по черзі втикають саджанці в розору. Одночасно механізм їх фіксує в грунті належним чином — щоб не пошкодилась коренева система. Приживлюваність саджанців дуже висока — вона становить 93 відсотка.
Хоч це й досить новітній спосіб посадки, таким чином вона здійснюється лише на 20 відсотків. Решту лісу висаджують дідівським способом, за допомогою меча Колесова. Як це робиться — нам показали в Невклянському лісництві, де господарює лісничий Анатолій Лошик.
Тут ми мали нагоду не тільки побачити, як плекається й висаджується ліс за діда-прадіда, а й безпосередньо долучитися до цього процесу. Лісівники з натхненням розповідали журналістам особливості технології посадки. Беззаперечно, вони не просто роблять те, що повинні згідно зі своїми професійними обов’язками, а й кожен з них душею закоханий в свою справу. Адже їхня праця не тільки творча й жива, а й спрямована на збереження безцінної скарбниці лісового царства.
Ми з задоволенням долучились до цього таїнства. І, мабуть, навряд чи можна з чимось порівняти відчуття, коли через два-три десятки років ти зможеш з гордістю сказати своїм дітям чи онукам: «Дивись, ось у цьому молодому лісі є й деревця, посаджені моїми руками».