У співпраці з науковцями
19 липня у ДП «Городнянський лісгосп» лісівники зустрілись з професором Віктором Маурером -- завідувачем кафедри відтворення лісів та лісової меліорації Національного університету біоресурсів і природокористування. Разом зі своїм колегою Сергієм Дударцем, доцентом цієї ж кафедри, науковець зробив для лісівників цікаву презентацію, яка опирається на багаторічні дослідження університету у сфері відновлення лісів. Гості почали свою роботу з огляду лісів лісгоспу. Їх цікавили різні ділянки -- як культурні лісопосадки, так і ті, що відтворюються природнім шляхом. Також науковці оглянули ділянки різних термінів зрілості і надали ряд практичних рекомендацій щодо відновлення та вирощування лісів з різним видовим та віковим складом. Підсумком роботи науковців стала доповідь професора Віктора Маурера на тему «Відтворення лісів». Її він почав з цікавого історичного факту. Ще за часів Катерини ІІ начальник департаменту лісу генерал-ад’ютант барон Ділінгсгаузен у доповідній записці тодішньому міністру Державного Майна зазначив: «Помилки в інших галузях можна відносно швидко виправити, та у сфері відтворення лісів для виправлення помилок потрібні сторіччя!». Тобто, важливість і та відповідальність роботи лісівника була очевидною більше двохсот років тому. Виходячи з цього, на думку професора, і треба будувати роботу усіх лісових господарств, головною метою яких повинно бути не просто відтворення лісів, а й їх примноження.
-- Загальновідомо, що Європа – один із найбільш заселених і технократичних регіонів планети з розвиненою інфраструктурою, численними шляхами сполучень, комунікаціями та іншим. При цьому Європа є однією із найбільш заліснених територій на планеті. На її долю припадає четверта частина всіх лісів планети! А середня залісненість території вже перевалила за 40%. При цьому в Україні ліси замають всього 15,9% площі країни. Тож нам є над чим працювати, -- зазначив Віктор Маурер.
Цікаво, що більшість лісів України на сьогодні є штучними насадженнями і лісівникам є над чим працювати й у сфері природного відтворення лісів. Науковець відверто пожалкував, що свого часу лісівники не взяли під свій контроль ті землі, які заросли самосійкою, і які нині активно повертають до стану ріллі.
-- Я не стверджую, що з тих самосійок міг би вийти якісний ліс. Однак той молодняк за кількадесят років створив дуже добрі умови для створення повноцінних лісів після нього. Це був дуже добрий шанс для збільшення залісненості країни, та, на жаль, лісівники його втратили, -- підсумував професор.
Не менш цікаво науковець розповів і про справжні причини деградації та хворобливості лісів. Багаторічні дослідження показали, що у великих масивах ліси значно менше страждають від хвороб і кліматичних негараздів. Тож головною причиною деградації лісів слід вважати фрагментацію лісів, коли вони представлені невеличкими розподіленими ділянками. Віктор Маурер розвіяв міф й про шкідливий вплив глобального потепління на ліси:
- Якщо клімат сумарно теплішає, без відчутного зменшення кількості опадів,
це призводить лише до росту продуктивності лісових насаджень!
В останні роки дежагентство лісових ресурсів широко запроваджувало посадку нових, нетипових лісових культур – вільхи, тополі та інших. Ця столична ініціатива часто не знаходила відповідного розуміння у лісівників на місцях. Один -- єдиний приклад професора змусив багатьох наших опонентів переглянути свої позиції. Виявляється, у заплавній долині Дунаю європейці отримують продуктивність тополевих лісів, близьку до 1000 кубічних метрів деревини з гектару! При цьому товарної стиглості такий ліс досягає за 30-40 років. Нині в Україні середня продуктивність лісів складає всього 300 кубічних метрів з гектару, а на достигання витрачається 70-80 років. Це не значить, що всім лісництвам одразу треба створювати насадження вільхи та тополі. Просто там, де є відповідні умови для таких лісів, їх можна й потрібно вирощувати. Тим більше, що більшість річкових заплав не придатні для соснових борів, дубових гаїв чи березняків.
У ході спілкування з науковцями лісівники прийшли до спільного висновку – створювати ліси потрібно вдумливо, виважено й на науковій основі, бо, як вже зазначали вище, ціна помилки надвелика.
На знімку: професор В.МАУРЕР спілкується з лісівниками