Коли чотири роки тому назад Сергія Аніщенка призначили директором ДП «Городнянське лісове господарство», зізнається, наказ керівництва сприйняв з деякою насторогою:
- Я починав працювати помічником лісничого Новоборовицького лісництва, -- каже він.—Потім 12 років там же був лісничим. Потому понад два роки, до призначення у Городню, працював головним лісничим у Корюківському лісгоспі. Нове призначення збентежило мене насамперед тим, що мене поставили керувати одним з кращих лісових господарств області – адже ДП «Городнянське» лісове господарство впевнено входило в трійку кращих таких підприємств Чернігівщини. Насмперед це, вважаю, заслуга моїх попередників, які у непрості часи зуміли зберегти і виробничі потужності, й людський потенціал, і професійний колектив.
Тоді, чотири роки назад, підприємство справді переживало не кращі свої часи. Лісове господарства країни перебувало у важкій кризі. Ціна на експорт продукції в цій галузі господарства та на її реалізацію на внутрішньому ринку була штучно занижена. Після припинення дії режиму Януковича ситуація потроху почала покращуватись. Це відбувалось поступово, повільними кроками, але нарешті державні лісгоспи відчули грунт під ногами.
Сьогодні ДП «Городнянське лісове господарство» -- потужне підприємство, яке відчуває себе впевнено як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Воно дає Городнянщині 298 робочих місць, за десять місяців нинішнього року відрахувало тільки до районного бюджету 9 мільйонів 800 тисяч гривень, реалізувало за цей же період своєї продукції на суму 92,5 мільйона гривень.
- Вже можна впевнено сказати, що для нашого господарського комплексу нинішній рік видався досить вдалим, -- розповідає керівник підприємства. –Всі виробничі завдання ми або вже виконали, або завершуємо їх виконання. Очікується первиконання плану реалізації нашої продукції на 10 відсотків. А це значить, що господарство отримає додатковий прибуток, який буде розподілено на підвищення якості лісогосподарських заходів, оновлення основних фондів і, звичайно, на підвищення заробітної плати нашим працівникам.
А вона вже сьогодні середня на підприємстві становить 12 тисяч гривень. За час, відколи на роботу прийшов новий директор, вона зросла у чотири рази. І за цей же період, не дивлячись на постійне осучаснення і модернізацію виробництва, кількість робочих місць зменшилась тільки на чотири одиниці. Втім, Сергій Аніщенко це не вважає своєю особистою заслугою:
- Дякуючи Василю Тимофійовичу Тимку, який до мене очолював лісгосп, тут був збережений високий рівень виконавчої дисципліни – як у Городнянському лісгоспі, так і у всіх лісництвах, а також міцно вкорінена висока якість виконання всіх виробничих завдань. І все це було збережено навіть у найважчі для підприємства часи. Хоча, мабуть, важкі періоди періодично бувають у будь-які часи і на будь-якому підприємстві. Ось, наприклад, початок нинішнього року видався для нас саме таким. Якраз у січні вступив у дію закон, який передбачає встановлення мораторію на експорт лісу-кругляка. Якщо раніше ми більшу часину своєї продукції за кордон відправляли саме кругляком, то відтепер маємо право експортувати тільки пиломатеріали. Нам довелось збільшувати кількість переробки. І на сьогодні нижній склад збільшив випуск своєї продукції вдвічі у порівнянні з минулим роком. Так, це було дещо проблемно для підприємства, але для держави, я вважаю, це дуже правильне рішення. Таким чином з країни не будуть вивозитись бездумно сировинні ресурси, а збільшуватиметься переробка на місці, відповідно, збільшуватиметься кількість робочих місць та підприємств.
Тісно співпрацює ДП «Городнянське лісове господарство» й з усіма підприємствами-переробниками, які знаходяться на Городнянщині. Звертаються до нього як до постачальника й сусіди з Корюківського району та інших. У дирекції лісгоспу тут своя позиція: для місцевих переробників ціна – пільгова. Як по-іншому, якщо котельні «ВІАННА ГРУПП» забезпечують теплом місцеву лікарню, школу-інтернат, інші важливі соціально заклади? А деревопереробний комбінат «Робін», наприклад, є надійним партнером, який виручав у час, коли попит на сировину падав.
Дошкуляють лісівникам нарікання на те, що лісовози, мовляв, псують дороги. Але ж це несправедливо, -- важає директор. Адже лісгосп по-перше,є відповідальним платником податків, які повинні використовуватись у тому числі й на ремонт доріг. Але, не зважаючи на це, сьогодні, напиклад, ексаватор і бульдозер підприємства трудяться на ремонті дороги Городня—Моложава. А кілька років тому була збудована лісова дорога Моложава-Тупичів власними коштами і силами підприємства. Тепер цією гарною лісовою дорогою, висипаною щебенем, із задоволенням користуються й лісівники, й інші громадяни, яким відтепер не треба робити величезний гак. А у 2014 році автопарк лісгоспу збагатився новим грейдером. Тепер грунтові лісові дороги підтримувати в належному стані стало зручніше. А для зручності курсування шкільного автобусу силами того ж лісгоспу було навіть облаштовано лісову дорогу Минаївщина—Моложава.
Першочерговою турботою, вважає директор лісгоспу, є і повинна бути турбота про людей, які працюють на підприємстві й живуть на території Городнянщини. Саме тому підприємство намагається забезпечити своїм працівникам достойні умови праці й її оплату, організовує для бажаючих виїзні тури вихідного дня, не забуває про пенсіонерів, готує для себе майбутні кадри. Сьогодні троє випускників шкіл навчаються у вищих навчальних закладах за направленнями від ДП «Городнянське лісове господарство», а одиному студенту підприємство оплачує контракт.
- У нашому колективі вдало поєднуються мудрість досвіду, ентузіазм молодості та виваженість середнього віку, -- каже Сергій Аніщенко. – У лісовому господарстві випадкових людей не повинно бути. Адже це галузь, яка інвестує в майбутнє. Образливо сьогодні слухати деякі судження про те, що, мовляв, ліси вирубуються нещадно, майбутнім поколінням не вистачить. Це помилкове судження. При правильному господарювання лісове багатство не тільки нем зменшується, а й – навпаки – примножується. У нас, наприклад, за рік у лісах приростає десь до 200 тисяч кубів деревини. А рубаємо ми тільки 105. Та й взагалі, господарювати в лісі – це не значить тільки садити й рубати. Це ціла система заходів, спрямованих на збереження й відновлення лісів. І не тільки економічних, а й соціальних, бо ми живемо й працюємо в суспільстві.
Така позиція керівництва не може не викликати схвалення і навіть захоплення. Адже, якщо господарювати з неправильним підходом, навіть найперспективніше підприємство можна завести у безвихідь. Приклад ДП «Городнянське лісове господарство» -- це приклад того, як при правильному підході до організації виробничого процесу підприємство стає не просто рентабельним, а й успішним, і таким, яке активно розвивається. Керівник—це перш за все гарний хазяїн у своїй хаті, який і про будинок, і про господарство, і про родину дбає. Більше б нам таких – дивись, і в країні лад би знайшовся.
